Дізнавшись, що ви маєте намір запропонувати мені брати участь у обговоренні теми, цікавій для вас і з вашої думки, заслуживающей уваги іншим людям, відразу ж погодився. Я припускав, що обрана вами тема обговорюватимуть рівні можливих сьогодні знань, і з нас, фізик чи психолог, зможе знайти своя особлива підхід до неї, отже, ми всі, вирушивши ти дорогою різнобічно, змогли б зіткнутися тому ж пункті. Але потім мене привела на велике здивування позиція: можна зробити, щоб відвернути від людства лиховісну небезпека війни. У моменту буквально злякався при відчутті своєї (ледь не сказав – нашої) некомпетентності, оскільки з про війну здавався мені практичної завданням, разрешаемой державними діячами. Але потім зрозумів, що ви порушили питання не як натураліст і фізик, але, як гуманно налаштований людина, який діє у рамках закликів Ліги Націй, аналогічно як дослідник Півночі Фрітьоф Нансен саме взяв він місію допомоги голодуючим і без батьківщини жертвам Першої світової. Я подумав ще й у тому, що з мене не чекають практичних пропозицій, маю лише розповісти, що таке проблема запобігання війни з погляду психолога.

 А й про цьому ви зазначили у своєму листі найголовніше. Тим самим було ви послабили вітер в моїх вітрилах, і це охоче попливу у вашій кільватері, вдовольняючись підтвердженням всього, що ви пишете, але розгорну ваші тези більш докладно виходячи з моїх знань чи припущень.

 Ви починаєте з відносини правничий та влади. Напевно це вірний вихідний пункт до нашого дослідження. Не доводиться це чи мені замінити слово «влада» різкішим і жорстким словом «сила»? Право і сила є сьогодні протилежностями. Легко показати, що виник із сили, і, коли ми відійдемо до витоків та подивимося, як від початку, ми без зусиль побачимо суть проблеми. Але, вибачте мене, що зараз викладу відоме і загальновизнане так, ніби я розповідав щось нове, наша тема примушує мене зробити це.