А.Онеггер – один із найяскравіших композиторів ХХ століття, музикант-громадянин із чіткою суспільною позицією, який звертався у своїй творчості до важливих проблем сьогодення. А.Онеггер відродив у Франції жанр ораторії і підняв на новий рівень значення симфонії. У творчості митця переконливо поєдналися традиції й новаторство, досягнення французької та німецької композиторських шкіл.

Народився в Гаврі (Швейцарія) в сім’ї комерсанта; музикою захоплювався з дитинства, зокрема займався грою на органі та скрипці. Освіту отримав у Цюріхській, а згодом Паризькій консерваторії. В Парижі А.Онеггер знайомиться з Стравінським, Саті, Мійо та стає учасником французької «Шістки». Він захоплюється урбанізмом (симфонічні п’єси «Пасіфік-231», «Регбі»). Проте, прагнення втілити високі етичні ідеали спонукають Онеггера звернутися до античної та біблійної тематики. Так з'являються ораторії «Цар Давид» і  «Крики світу», опери «Антігона» і «Юдиф». Загалом, у творчості А.Онеггера яскраво проявились різні стильові джерела: захоплення урбанізмом, риси експресіонізму та неокласицизму.

Наприкінці 20-их років А.Онеггер розпочинає диригентську діяльність та гастролює в Європі й Америці. Він бере участь в мистецькому та суспільно-політичному житті країни, входить до Народної музичної федерації та антифашистського Народного фронту. Кульмінацією творчості 30-х рр. стали три передвоєнні ораторії А.Онеггера − «Жанна д’Арк на вогнищі», «Танець мертвих» та «Ніколя із Флю». У 40-і роки Онеггер – активний учасник руху Опору. Патріотичні настрої композитора  відбилися в «Піснях визволення», а про важкі  воєнні  випробовування розповідають 2-а  та 3-я симфонії.

В післявоєнний період А.Онеггер створює 4-у та 5-у симфонії, музику до драматичних спектаклів, кінофільмів, камерно-інструментальні твори, завершує свою книгу «Я − композитор». А.Онеггер отримав всесвітнє визнання, був почесним доктором Цюріхського університету, очолював ряд авторитетних міжнародних музичних організацій. Останній твір митця – „Різдвяна кантата” – був написаний в 1953 р. Загалом музична спадщина композитора налічує більше 150 творів і велику кількість критичних статей.